У сучасних умовах війни, на жаль, знання про надання першої психологічної допомоги стають надзвичайно актуальними. Адже кожен з нас може опинитись в епіцентрі або поруч з катастрофічною подією та побачити людину у шоковому стані.
Ми щиро сподіваємось, що ці знання знадобляться якомога меншій кількості людей, але в нашій реальності важливо бути готовими до всього. Ця стаття допоможе вам зрозуміти основні принципи та методи надання першої психологічної допомоги та може буквально слугувати сценарієм дій у критичних ситуаціях.
Наші рекомендації базуються на протоколі ЯАОМ (YaHaLOM), розробленому Армією оборони Ізраїлю (IDF). Цей протокол використовується військовими, пожежниками та поліцейськими для негайної підтримки колег під час стресових ситуацій. ЯАОМ спирається на доказові принципи та адаптується для швидкого застосування некваліфікованими професіоналами в умовах високого ризику. Ефективність протоколу підтверджується звітами з реальних місій, де він допоміг швидко відновити функціональність команди.
5 кроків першої психологічної допомоги
1. Встановлення контакту
Перший і найважливіший крок — встановлення контакту з постраждалим. Для цього необхідно використати зоровий та слуховий контакт, аби забезпечити зв’язок з реальністю та створити атмосферу довіри. Говоріть голосно та чітко, короткими фразами та простими словами. Якщо людина відволікається або не відповідає, привертайте її увагу до себе та повторюйте питання.
Приклад:
• “Подивіться на мене! Чуєте мене? Бачите мене? Мене звати… Як вас звати? Ось моя рука, потисніть її.”
Мета: відновлення зв’язку з реальністю. Важливо, щоб постраждалий усвідомив де він зараз знаходиться та помітив вашу присутність.
2. Підтримка та підкреслення прихильності
Наступним кроком є прояв підтримки та підкреслення прихильності. Це допоможе зменшити розгубленість, відчуття самотності та безпомічності.
Приклад:
• “Я поруч з вами. Ви добре справляєтесь. Ви молодець. Ви не один/одна.”
Мета: зниження відчуття ізоляції та безсилля. Постраждалий має відчути вашу підтримку та присутність.
3. Запитання про факти та обставини
Після встановлення контакту важливо допомогти постраждалому активувати раціональність шляхом запитань про факти та обставини. Це сприяє зниженню емоційного напруження.
Приклад:
• “Який сьогодні день? Де ви знаходились? Хто був поруч? Куди ви прямували? Що сталося?”
Мета: активізація раціонального мислення, зниження емоційного збудження. Фокусування на конкретних фактах допомагає постраждалому краще зрозуміти ситуацію і зменшити паніку.
4. Відтворення послідовності подій
Важливо допомогти постраждалому скласти хронологічний ланцюг подій, що відбулися. Це допоможе знизити плутанину та відновити відчуття контролю над ситуацією.
Приклад:
• “Ви йшли з дому самі. Йшли до магазину по хліб. Потім стався вибух. Тепер все закінчилося, ви у безпеці.”
Мета: відновлення послідовності подій, зниження плутанини. Постраждалий має зрозуміти, що ситуація під контролем і що він/вона у безпеці.
5. Надання конкретних завдань
Останній крок — це надання постраждалому конкретних завдань, що допоможе йому відчути контроль над ситуацією та зосередитися на діях.
Приклад:
• “Давайте піднімемось. Ходімо разом. Візьміть сумку. Принесіть води.”
Мета: відновлення відчуття контролю. Постраждалий має відчути, що він здатен діяти та впливати на ситуацію.
Алгоритм першої психологічної допомоги допоможе вам надати ефективну підтримку постраждалим у кризових ситуаціях. Встановлення контакту, підтримка та встановлення прихильності, запитання про факти, відтворення хронології подій та надання конкретних завдань допоможуть зменшити емоційне напруження, відновити відчуття контролю та забезпечити постраждалим необхідну підтримку у найважчі моменти.
Інколи для стабілізації стану першої психологічної допомоги буває недостатньо. Якщо відчуваєте потребу, ви завжди можете звернутись за допомогою до наших фахівчинь:
- Ольга Енгельс - психологиня, КПТ-консультантка, 1 рік приватної практики
- Олена Гнатко - психологиня, КПТ-консультантка, 1 рік приватної практики
- Зоряна Міщук - психологиня, тренерка, коуч, 4 роки приватної практики
- Наталія Єсик - психологиня, КПТ-консультантка, психотерапевтка у навчанні, 6 років приватної практики
- Наталя Квітка - психологиня, 5 років приватної практики
- Євгенія Кузіна - психологиня, PhD, 9 років приватної практики
- Олена Іванів - психологиня, психотерапевтка у навчанні, співзасновниця центру Дáлі, 6 років приватної практики
- Ольга Ляхович - дитяча психологиння, дитяча та підліткова тренерка, психотерапевтка у навчанні, 7,5 років практики
- Валерія Кваша - психологиня, засновниця центру Дáлі, 10 років приватної практики
