Серед підлітків набирає популярності містична гра під назвою «Червоні двері, жовті двері». Це «психологічна гра», яка виглядає як містичний ритуал, щось середнє між гіпнозом, медитацією та психологічною грою — такий собі спосіб «зазирнути в інший світ», отримати новий досвід, гострі відчуття та певну дозу адреналіну.
Атмосфера, в якій зазвичай проходить гра — приглушене світло, тиша, іноді навіть елементи містики — лише підсилює ефект занурення. Один з учасників лягає на спину, заплющує очі, а інший наче «веде» його в уявну подорож — запитує, що він бачить за дверима, яких людей зустрічає, що чує або відчуває.
Чому не варто грати у «Червоні двері, жовті двері»
З першого погляду — наче нешкідлива розвага, схожа на сеанс візуалізації або медитації. Але насправді гра торкається дуже чутливої сфери — нашої уяви та підсвідомості. Саме тому вона не така проста, як здається.
Суть гри — це подорож усередину себе. Через створені в уяві простори гравець стикається з образами, які можуть бути як нейтральними, так і тривожними чи лякаючими. У стані напівтрансу, подібному до легкого гіпнозу, ці образи можуть сприйматися дуже реалістично.
Також у деяких варіаціях гри є чіткі застереження — мовляв, якщо побачиш чоловіка в костюмі, дзеркало, чорну кімнату або порожній коридор — тікай, бо це «небезпечно». Така установка формує напругу й може провокувати сильну тривожну реакцію. У результаті гравець дійсно може налякатися власних уявних образів настільки, що переживе щось схоже на нічний кошмар, тільки не уві сні, а наяву.
Ця гра не є терапевтичною практикою, оскільки в ній відсутній фахівець, який міг би забезпечити належну підтримку, допомогти усвідомити побачене та інтегрувати досвід без шкоди для психіки. Сам процес проходить без жодних гарантій безпеки, що робить його ризикованим для вразливих людей.
Якщо дитина має підвищену тривожність або вже має досвід травматичних подій, наслідки такої гри можуть бути несподівано сильними: панічні атаки, труднощі зі сном, відчуття страху або тривоги.
Попри ризики, підлітків приваблює ця гра. Вона популярна в TikTok, модна, цікава, емоційно насичена. Часто її сприймають як виклик або спосіб «зазирнути за межі», відчути себе сміливим чи «обраним».
Що робити, якщо вашу дитину запрошують пограти
Якщо підлітку пропонують взяти участь у грі, важливо розуміти: відмовитись — це абсолютно нормально і не свідчить про слабкість. Навпаки, це прояв відповідального ставлення до себе.
Якщо ваша дитина цікавиться такими «містичними» практиками — запропонуйте альтернативи: ведення щоденника снів, малювання, практики майндфулнес, поговоріть з нею про її переживання, почуття та внутрішній світ. Це може не лише знизити потребу в емоційній «гостроті», а й значно укріпити ваші стосунки.
Якщо ж ви дізналися, що ваша дитина вже грала, не поспішайте з осудом. Замість драми чи заборон краще обговоріть: що саме її привабило? що вона побачила? чи було страшно? Так ви зможете не лише дізнатись деталі, а й зрозуміти мотивацію та потреби вашої дитини.
Чи справді «Червоні двері, жовті двері» небезпечна гра?
Насправді за правильної організації така гра може стати схожою на арт-терапевтичну візуалізацію. Уяву можна і варто використовувати для самопізнання, якщо робити це усвідомлено й безпечно. Важливо створити атмосферу довіри, домовитись про «якір» — спосіб повернення до реальності, а після гри — обговорити враження, не шукаючи містичних знаків, а трактуючи побачене як частину фантазії. Не варто грати в подібні ігри пізно ввечері, на самоті або в компанії, яка не викликає відчуття безпеки.
Пам’ятайте: уява — це потужний інструмент, але як і будь-який інструмент, вона має бути в надійних руках.
Якщо вас турбує, що ваша дитина цікавиться такими іграми, або ви помічаєте ознаки тривоги, страхів, змін у сні чи поведінці — не залишайте це без уваги. Іноді за бажанням пограти в щось «містичне» ховається глибша потреба: зрозуміти себе, впоратись з внутрішньою напругою, знайти емоційний вихід. У подібних ситуаціях спілкування з досвідченим психологом може стати для вашої дитини надійною опорою — місцем, де вона зможе досліджувати свої переживання спокійно, усвідомлено й безпечно.
Кваліфіковані психологи центру Дáлі завжди готові підтримати вас і вашу родину на цьому шляху. Звертайтесь — ми поруч, щоб допомогти.
